П’ятниця, 13. Друга серія.

Home/П’ятниця, 13. Друга серія.

П’ятниця, 13. Друга серія.

Кататись велосипедами, звичайно, краще у світлу пору доби: воно й безпечніше, і більше усього цікавого можна побачити. Але коли випадає п’ятниця, 13-го (а випадає вона не так вже й часто), то можна дозволити собі деяку різноманітність. Тим більше, коли велосипеди оснащені фарами, катафотами, усілякими блималками і світяться, як різдвяна ялинка.

У темну пору доби велосипедист повинен бути помітним за сотні метрів

Подібну розвагу ми вже проводили у вересні. Було весело. Вирішили повторити в дещо іншому форматі: не заморочуючись всяким інфернальним антуражем і пошуками спонсорів. Просто скликали охочих через Фейсбук, зібрались і покатались.

Були, між іншим, представники трьох міст: група ківерчан на правах господарів, один лучанин і один рожищанин.

Андрій, Луцьк.
Коля, Рожище.

Традиційне місце збору – сцена у міському парку. З нагоди такої дати і задля створення відповідної атмосфери там горіли дві лампадки.

Коли вже всі були на місці, ми в першу чергу приїхали до пам’ятника Героям Небесної Сотні, де їх і залишили.

Далі була екскурсія. Ми оглянули ківерцівські пам’ятники: Шевченку, Небесній Сотні, жертвам політичних репресій і… Ой, здається, це все, що у нас є. Ще є скульптурна композиція матері з дитиною у парку.

Ворота міськради. За нею все стабільно: велопарковок все ще нема.(:

У програмі були ще закинуті, помираючі і воскресаючі споруди: нічний клуб Alex XL, консервний завод, колишній ЗАГС, млин, інфекційна лікарня, РБК, клуб лісгоспзагу, механічний завод.

ЗАГС-погорілець і красуня водонапірна башта. Того самого дня, вранці.
Старий млин. Того самого дня, вранці.

Приємно було побачити, що деякі корпуси ДОКу, які виглядали зовсім мертвими у вересні, тепер ніби як оновлюються. Гості міста поспівчували стану Молодіжного озера, але заздрісно відзначили доглянутість Гідропарку. Цікаво було подивитись на будинок, якому понад сто років , а потім постояти на залізничному мосту над вулицею Чкалова,

Ківерці. Будинок 1914-го року. Напередодні.
У подвір’ї консервного заводу. На кілька днів раніше, під час “Ясельної покатеньки № 6

Далі біля бетонних стовпів, які підпирають небо поруч з Водоканалом, ми зустрілись з групою собак, які нас вітали на своїй території привітним гавкотом. Ми не стали з’ясовувати, хто має більше прав на місцинки і перебрались на інший бік залізниці, по дорозі показавши лучанину Андрію останню електричку, якою він міг би доїхати до Луцька.) Але ніхто ще не поспішав. Бо ми ще і старий цвинтар оглядали, і костел, і симпатичний місток через канаву, і інші локальні цікавинки.

Доричні елементи в архітектурі Ківерець

Вже десь біля півночі ми провели наших гостей ближче до виїзду з міста і побажали досвідченим велосипедистам Миколі і Андрію гарної дороги додому. Судячи з їхніх відгуків, екскурсія нічними Ківерцями їм сподобалась.

By | 2020-03-17T22:49:34+00:00 13 Березня, 2020|Велозаїзд, Велосипед, Волинь|0 Comments

Leave A Comment