П’ятниця, 13.

Home/П’ятниця, 13.

П’ятниця, 13.

Така дата випадає не більше двох разів на рік. Хтось сидить вдома, боячись забобонів і різних байок, а інші, навпаки, з нетерпінням чекають такої календарної події.

Таня і Олег з “страшним” гримом

П’ятниця, 13 — тринадцяте число місяця, яке припадає на п’ятницю, вважається у багатьох культурах нещасливим днем і є одним з найпоширеніших забобонів. Наукова назва фобії щодо цього забобону — параскаведекатріафобія. В деяких інших культурах комбінація числа і дня тижня для несприятливих днів інша — у Греції, Румунії та іспаномовних країнах це не п’ятниця, а вівторок 13-го. В Італії навпаки, нещасний день у п’ятницю 17-го. Хоча «п’ятниця 13-го» в Україні не має культурного підґрунтя, поширення цього забобону через літературу та кіно інших країн також призводить до настороженого ставлення до нього і серед деяких українців”. (Вікіпедія)

Олег з Bila Vorona

Тож щоб показати що кожен день є придатний для прогулянок велосипедом, ми створили таку моторошну подію, як П’ятниця, 13 на фейсбуці.

Зустрілися з учасниками події в Ківерцях у міському парку біля сцени при світлі лампадок.

Місяць був у повні і виглядав страшно гарно. Дочекалися усіх, згрупувалися та вирушили у світлі велофар по маршруту.

Зробили зупинку біля пам’ятника Героям Небесної Сотні і залишили там запалені лампадки.

Зупинившись біля Міської ради, пожурились через відсутність там велопарковок, поговорили про особливості велоінфраструктури у Ківерцях. Далі по маршруту була закинута і потріпана життям будівля деревообробного комбінату.

На виїзді з Ківерець повеселив трохи “піддатий” дядько, який оторопіло вирячився на групу велосипедистів з яскравим світлом фар, і сказав: “Ну такого ще в Ківерцях точно не бачили!”. “Тепер будете бачити регулярно”, – запевнили ми.

Стежка біля озера Молодіжне доволі дика і заросла. У темну пору її краще долати пішки. Зате такий неквапливий темп дозволив насолодитись теплою місячною ніччю біля озера і ставків.

Коли нам довелось проїхати кількасот метрів по узбіччю доволі людної траси, люди поблизу одного автомобіля не тільки милувались нашою групою, але навіть знімали на телефон.

Щоб було не надто легко, частину дистанції ми подолали справжнім лісом. Але страшно нікому не було.)

Далі їхали тихими вулицями міста, яке вже починало дрімати після робочого тижня. А ми ще й не думали вгамуватись.

Коли знову виїхали за місто, потрапили у доволі своєрідне місце – недобудовані і давно покинуті елементи очисних споруд. Там були покинуті будівлі, стовпи, огорожі… Це і вдень виглядає дивно і загадково, а вночі і при світлі місяця – поготів.

Перебрались через залізничну колію і під’їхали до старого міського цвинтаря. Поховання там давно не проводяться, могилки розміщені тісно, між ними росте всяка рослинність. Звісно, теж не позбавлене певної естетики місце. Але ми не стали порушувати спокій кладовища, а поїхали далі.

Наступну зупинку ми зробили біля супермаркету “Золотий ключик”. Туди представники “Білої Ворони” навідувалась на кілька днів раніше і домовились про партнерство. “Золотий ключик” презентував учасникам велоекскурсії вісім літрів томатного соку і дванадцять пачок крекерів. Тепер ці гостинці чекали нас поблизу місця фінішу.

Щоб нікому не забракло гострих відчуттів, під кінець маршруту ми ще проїхали біля міського моргу і покинутого, розграбованого будинку культури у доволі дикому невеличкому парку.

Фінішували на площі Чорновола, неподалік від вокзалу. Тут ми споживали презентовані “Золотим ключиком” крекери, запиваючи “кривавим” томатним соком. Ділились враженнями, обговорювали плани на майбутнє. “Біла Ворона” розказала, куди ще планує їздити ще цього сезону, а також про те, що ця велоекскурсія – це тільки початок низки велозаходів у Ківерцях і околицях. Ми ставимо за мету показати мешканцям міста, ЗМІ і владі, що велосипедистів у Ківерцях багато, що вони активні і свідомі, що вони мають права і потреби. А велосипед – це не тільки знаряддя для розваг і задоволення, але й транспортний засіб, яким багато людей їздить на роботу, навчання і за покупками.

By | 2019-09-14T20:28:15+00:00 Вересень 13th, 2019|Велозаїзд, Велосипед, Волинь|0 Comments

Leave A Comment