13 квітня у світі відзначають День рок-н-ролу. Свято серйозне, тож і відзначати його слід належно. Ми його відзначили на колесах, вирушивши у мандрівку до базальтових скель на Рівненщині.
Позбирались ми на залізничній платформі селища Оржів. Склад команди: два оржівських Романа, Микола з Зорі, Володя і Сергій з Луцька, Таня і Олег з Ківерець. Трохи далі на дорозі нас чекав Віктор з Клеваня. Вийшло майже як в казці про Білосніжку і семеро гномів. )
Їхали по можливості оминаючи автомобільні дороги, милуючись лісами, полями, берегами красуні Горині, частково по маршруту веломарафону “Поліська Січ”.
Отак по ґрунтових дорогах ми виїхали у Деражне. Оглянули понтонний міст через Горинь, але поки що лишились на її лівому березі.
У Деражному і біля цього є чимало цікавих об’єктів. Один з них – парк закинутих скульптур.
Ми там були вже далеко не вперше, тому цього разу надовго в ньому не зависали. Ось тут є трохи більше фотографій з цього місця.
Там дуже мальовнича місцевість: чудові краєвиди з річкою, пагорбами, корівками, кониками, велосипедистами “Білої Ворони”…
Отак майже зовсім оминаючи асфальт, ми прибули на базальтові кар’єри біля села Базальтове. У квітні там ще безлюдно і відносно мало сміття.
У казанку зварили святковий чай і відзначили Всесвітній День Рок-н-ролу!
Ми перекушували, фоткались, слухали “Rock and Roll” від Led Zeppelin і розповідали велопоходні байки.
У лісі біля Базальтового провідали місце захоронення жертв Другої Світової.
Біля Злазного з-під землі б’є отакенний фонтан:
На наступному фото краще видно його висоту.
У селах біля базальтових кар’єрів процвітає бізнес по обробці базальту і виготовленню базальтових пам’ятників. Ми завітали на виробничі потужності одного з таких підприємств. Діаметр цієї пилочки – більш метра.
Отам в околицях Злазного ми розклали мапу і планували свої майбутні мандри.)
Leave A Comment