Велодень-2015 у Луцьку

Home/Велодень-2015 у Луцьку

Велодень-2015 у Луцьку

30 травня відбувся черговий велодень у Луцьку. Взяло участь, за деякими оцінками, майже 700 лучан і гостей міста. Заїзд стартував з Театрального Майдану об 11 год., по 15 маршруту.

Після заїзду на Театральному Майдані зголоднілі учасники могли підкріпитися смачними грильовими хот-догами від “Забіяки”.

Поїздка тривала десь до години часу. Участь брали також і діти. Вони їхали на своїх велосипедах самостійно і у супроводі батьків, а також у велокріслах і у велопричепах. Це все виглядало дуже гарно, а зустрічний транспорт сигналив колоні, перехожі знімали на смартфони, посміхались і махали руками :). Організатори їздили вздовж колони і підтримували велосипедистів патріотичними вигуками та слідкували за порядком.

 

Участь у велопробігу наша сім’я також брала. Я (Тетяна, автор цієї статті), чоловік Олег і двох наших дівчат, а старший хлопець не захотів з нами їхати, у нього були свої плани: підлітки…

Їхали зранку з Ківерець, щоб встигнути зареєструватись, але не дуже швидко, кілометрів 15 – 17 за год. у середньому, бо з нами їхала восьмирічна Настя. Враження від заїзду залишились гарні, я навіть брала учась у конкурсі, перша вийшла і розповіла уривок з вірша М. Рильського:

Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля,
Я піду — і може більше не прийду.

Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста,—
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.

Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Розповіла перший стовпчик, а далі не пам’ятала, колись ще у школі вчила… За те мені дали “Сертифікат” який складався з купки візиток на безкоштовну каву у “Франс.уа”, що на Соборності.

А після того ми вирушили на зустріч у ITCafe. Там говорили про ІТ-кар’єру та вчили організовувати власний час з тренером зі Львова. Там ми зустрілись з Артуром (старшим серед дітей) і кумом Віктором. У ITCafe ми були вже вдруге, але трохи важко слухати ці лекції з нашою непосидючою Нікою :). На перерві можна було поласувати смачним печивом, зробити собі кави чи чаю і поспілкуватися з цікавими людьми. Атмосфера там домашня, організатори приємні і терплячі.

 

До кінця ми не залишилися, бо найменша захотіла спати і вирушило наше сімейство у парк, де відбувалися велоперегони. На учасників велодня чекало змагання на витривалість по складному рельєфу у парку поблизу вулиці Потебні. Взяти участь у крос-кантрі мав можливість кожен бажаючий. Змагання проходили у декількох категоріях, зокрема, серед аматорів, професіоналів, дітей до 14 та більше 14 років та жінок.

Дитина наша відрубалася вже перед самим парком, довелось відчепити велокрісло і поставити під деревом. До нас підійшов хлопчик 6-7 років з велосипедом без сідла (старий “Орльонок”) і сказав, що він вигравав змагання не один раз :). А потім пішов назбирав квітів і подарував мені букетик. Я пригостила його соломкою, тоді він пішов і нарвав ще й подарував Насті, а вона у свою чергу пригостила його цукерками)).

Після завершення видовища ми поїхали у найближчий гастроном за морозивом, туди ж під’їхали двоє дівчат, учасниці змагань. Познайомились, Даша і Юля, з 9 класу, які займаються у спорткомплексі “Динамо” велоспортом.

Приїхали додому трохи втомлені, але задоволені. Настя знову побила свій особистий рекорд денної велопоїздки – 55 км!

Тетяна Вілігурська

P. S. Більше фото тут.

P. P. S. Наш приблизний маршрут можна подивитись тут.

By | 2017-04-28T17:52:00+00:00 20 Липня, 2015|Велодень, Велозаїзд, Велосипед|0 Comments

Leave A Comment