Олика-Цумань-Клевань (25-26.08.17)

Home/Олика-Цумань-Клевань (25-26.08.17)

Олика-Цумань-Клевань (25-26.08.17)

Нашу київську гостю Маріанну ми зустріли в Ківерцях, на вокзалі. Щоб зекономити час, ми переконали її відмовитись від послуг офіційних велопрокатів, а заздалегідь роздобули дуже навіть пристойного “коника” у добрих знайомих. Тому вже о 9-й ранку п’ятниці ми були готові вирушити в дорогу. Склад групи: Біла Ворона (Таня і Олег) і Маріанна.

Електричкою приїхали у село Дерно, звідки кілометрів 10 крутили педалі до Олики. Де побували і що побачили нам люб’язно описала Маріанна. Далі весь текст курсивом – від Маріанни. Прямий – наш.

Знакомство с пгт Олыка началось у Марисабель конечно же с кладбища)

Ворота цвинтаря. Вид зсередини

Ворота цвинтаря. Вид зсередини

К слову, кладбище создано в 16 веке при Николае Радзивилле Черном, которому Олыка была пожалована во владения. К кладбищу примыкали морг и больница, которая до 1990 гг. еще функционировала как поликлиника и в последующем была разобрана местными на кирпичи

Олика. Старий цвинтар.

Олика. Старий цвинтар.

Боротьба живого і мертвого

Боротьба живого і мертвого

Місцева коза хоча нас обікрасти

Місцева коза хоча нас обікрасти

На кладбище располагаются также руины часовни, которая служила усыпальницей польской княгини, владевшей соседним селом Чемерин, а также, как говорит легенда, которая была любовницей последнего польского короля Станислава Августа Понятовского

Каплиця на олицькому цвинтарі

Каплиця на олицькому цвинтарі

За кладбищем расположена старая водонапорная башня, которая юзается местными под утилитарные цели

Церква Святої Трійці. 1886 р.

Церква Святої Трійці. 1886 р.

Архітектура Олики.

Архітектура Олики.

Було чим помилуватись ;)

Було чим помилуватись 😉

Колегіальний костел Святої Трійці

Колегіальний костел Святої Трійці. Ми приїхали в базарний день, тому фото без торговельний яток зробити не вдалось.

Метрах в 400 от кладбища расположен костел Святой Тройцы 1635-1640 гг. постройки, код которым расположена крипта. Сейчас костел находится в состоянии реставрации и закрыт от посетителей. Несколько лет назад костел ограбили и вынесли последние иконы 15 века

Приблизительный смысл надписи на латыни “Вы расцветаете (духовно и материально), ибо (пока) Бог над Вами” (фото – Маріанна Жигарева)

Рядом расположен самый старый костел Волыни – Петра и Павла 1460 г. постройки

Костел Петра і Павла

Костел Петра і Павла

Замок Радзивиллов 16 века

Внутрійшні двір замку Радзивіллів. Фото М. Жигаревої

Внутрійшні двір замку Радзивіллів. Фото М. Жигаревої

У коридорах замку.

У коридорах замку.

У дворі замку.

У дворі замку.

Задні ворота.

Задні ворота.

 

Один з бастіонів.

Один з бастіонів.

Вторые въездные ворота замка. Фото М. Жигаревої

Вторые въездные ворота замка. Фото М. Жигаревої

вид на замок Радзивиллов и костел Святой Тройцы с берега реки. Фото М. Жигаревої

вид на замок Радзивиллов и костел Святой Тройцы с берега реки. Фото М. Жигаревої

Відпочинок в околицях замку і костелів.

Відпочинок в околицях замку і костелів.

На дорозі від Олики до Цумані.

На дорозі від Олики до Цумані. Волинський “тунель кохання”.

На остановке возле источника с пресной водой

На остановке возле источника с пресной водой

И собственно релакс часть программы тура) – покупашки в реке Путиловке, которая протекает на границе Волынской и Ровенской области

Санаторій

Санаторій “Пролісок”

У санаторії

У санаторії “Пролісок”.

Санаторій Червона калина

Санаторій “Червона калина”

День другий

Наш табір ми розбили на поруч з водосховищем біля місця впадання Путилівки в Горинь. Це вже була територія Рівненської області, зразу за санаторієм “Червона Калина”. Пізно ввечері попереднього дня приїхала ще одна група велосипедистів з Луцька, але поспілкуватись з ними ми змогли вже вранці.

На місці нашого табору ми з дитячою радістю знайшли чотири новеньких шампури для шашликів. Але радість розвіялась, коли виявилось, що вони гнулись навіть під вагою курячих крилець. Там ми їх і залишили.

По сусідству ночувала компанія доволі вгодованих дядьків і тіток пенсійного віку, які реготали і матюкались так, що лунало й до території Волинського берега. А ще була група молодих хлопців, які смажили собі картоплю, що було досить несподівано. Але матюкались вони не менше за пенсіонерів.

А ми відпочивали, пили-їли і купались.

Ранковий табір.

Ранковий табір.

Водосховище на Путилівці.

Водосховище на Путилівці.

Гребля.

Гребля.

Аж ніяк не раннім ранком наша група поїхала в бік Клеваня. Був ризик спізнитись на електричку, тому милуватись краєвидами вже не було можливості. По приїзду на залізничну платформу дівчата повідкидали копита.)

В очікуванні електрички біля смт. Клевань.

В очікуванні електрички біля смт. Клевань.

Біла Ворона і Маріанна Жигарева

Приблизна карта маршруту:

Карта маршруту

І відео про наш велопохід:

By | 2017-09-26T18:50:27+00:00 Серпень 26th, 2017|Велопохід, Велосипед, велотуризм, Волинь, туризм|0 Comments

Leave A Comment