Боратинські кручі

Home/Боратинські кручі

Боратинські кручі

Це була заздалегідь спланована поїздка, з наперед розвіданим маршрутом і скромною рекламою на Фейсбуці. Але ми, звісно, переживали, чи все буде добре, чи народ не передумає, чи не злякається труднощів, чи не проспить… Та все склалось більш ніж вдало.

За планом і вчасно (усі були пунктуальні) вирушили від воріт зоопарку шукати пригод за мальовничим селом Боратин.

Шість велосипедистів і вісім учасників (найменшим по 4р.) весело крутили педалі.

Дехто цьогоріч тільки починав велосезон, але це не було помічено, бо ніхто не відставав, принаймні з дівчат:).

Коли прибули на місце, то спочатку оглянули краєвиди з обриву, там річка гарно вигинається місяцем, як сказала найменша наша учасниця.

У водяному плесі було видно голубе небо, покраплене чудернацькими хмарками.

Біля пшеничного поля зупинились, щоб нарвати колосків до чаю.

Коли усі наситились фотографуванням – поїхали шукати зручне місце для стоянки. Наостанок трохи навіть пройшли пішки уздовж ячмінного поля, але це того було варте.

Розпалили вогонь, зварили чаю. До речі, кажуть люди, що чай, заварений Олеговими руками, дуже смачний, маєте неодмінно спробувати. Хтось смажив ковбаску, хтось пік сало, а вегетеріанці поїдали гамбургери з рибою. А ще діти полюбляють підсмажувати на вогні пшеничні колоски. Рецепт простий: ще коли зернята не затверділи і трохи м’які, зриваємо колосок зі стеблинкою і обпалюємо вуса. Після цього вилущуємо зерянтка і кидаємо до рота. На смак нагадують соняшникове насіння.

Хто скупався, інші валялись горілиць, насолоджуючись відпочинком.

Діти були зайняті самі собою, тож їхнім батькам було добре (враховуючи, що садочок ще не працює). Малі носилися туди-сюди то з м’ячем, то з фрізбі, яке загрожувало гепнутись нам на голови.

Дуже мило виглядають сім’ї  з дітьми на велосипедах.

А це троє з шести велосипедистів.

Хмарки такі пухнасті по небу плелись, хоч картину малюй.

А це ще три ровери.

В Луцькому парку трохи покатали дітей, а самі отаборилися попити кави з морозивом. Тут навіть на столі і паперових стаканчиках красувались чудернацькі велосипеди.

В Луцьку розійшлися хто куди, а ми поїхали в Ківерці.

Від парку і до парку в той день ми проїхали біля 30 км. На додачу ще відео з нашого відпочинку:

Таня

By | 2017-07-22T08:37:16+00:00 Липень 16th, 2017|Велосипед, велотуризм, Волинь|1 Comment

One Comment

  1. Іра Серпень 29, 2017 at 11:30 am - Reply

    Круто, особливо відео…. Знову все згадала як подивилась. Хочу ще! 🙂

Leave A Comment